Сергій Педан: «Танці стають частиною життя»

пятница, 25 октября 2013 г.

У кожної людини є своє покликання. Про героя нашої сьогоднішньої публікації можна з упевненістю сказати, що обрання творчого шляху було абсолютно вірним – художнє керівництво Сергія Педана принесло народному ансамблю танцю «Поділля» численні перемоги на танцювальних конкурсах, участь у міжнародних фестивалях, подорожі до багатьох країн, і головне – щирий захват та любов глядачів. Як складається творча діяльність одного з кращих колективів Хмельниччини? Як Сергій Педан відноситься до телевізійних шоу, в том числі, і до програми «Підйом»? У нас є змога дізнатися відповіді на усі ці питання.


Аліна Безугла: - Сергій Йосипович, розкажіть будь-ласка, чи подорожував колектив «Поділля» за кордон у 2013 році?

Сергій Педан: - У цьому році ми побували у декількох країнах. Брали участь у фестивалі «Подільський піснецвіт», де завоювали кубок та нагороди. Побували у Франції, Іспанії, нещодавно повернулися з престижного фестивалю у Греції «Neos Marmaras». Здобуття першого місця в номінації за кращу хореографію це дуже почесно, так як туди завітала велика кількість хореографічних колективів. Крім нашого колективу, їздив ще й дитячий ансамбль «Дивоцвіт». Вони чудово виступають і мають своє обличчя. В тому році до нас прийшло 4 танцювальні пари: 4 дівчинки та 4 хлопчика. Відбулися два фестивалі у Франції, це в липні місяці, і один фестиваль в Іспанії. На захід, який проходив на півночі Іспанії, з’їхалися вісім чи дев’ять колективів з різних країн. Ми зайняли там одне з перших місць. Розумієте, в чому справа: якщо конкурс – це конкурс. Якщо фестиваль – то не має перших, других чи третіх місць. Але коли йде гала-концерт, кращі колективи виступають останніми. Взагалі ми веземо великі програми. Одна програма складається з мінімум 14-16 танців, це 2 відділення. В кожному відділенні по 6-7 танців різних регіонів України. А це, відповідно, різні костюми та різна музика. Це закарпатські, буковинські, гуцульські танці, гопак, березняк, волинська полька. А загалом в програмі представлено 6 подільських танців. На фестивалях ми представляємо в основному Україну. В залежності від того, що хочуть бачити, те ми й танцюємо.

Аліна Безугла: - У вашому колективі, наскільки я знаю, не має вікових обмежень для занять танцями. А чи приділяється велика увага природним здібностям?

Сергій Педан: - Так, звісно. Завдяки тому, що у нас є підготовча студія, у яку діти ходять з п’яти років, закінчуючи її у 16 років, вони зі студії приходять в ансамбль, і тоді стає зрозуміло, хто зможе потягнути таку програму, а хто ні. Відсів проходить природнім шляхом. Для багатьох таке навантаження є складним. Для того, щоб запам’ятати усі номери - а це 24 танці, треба мати не тільки бажання, але ще й здібності.

Аліна Безугла: - Чи були такі випадки, коли приходили люди в 30-35 років? Якщо людина не займалася танцями до цього часу, напевно, наздогнати усю програму їй буде досить важко.

Сергій Педан: - Буває різне. Трапляються такі моменти, коли дівчата виходять заміж, народжують дітей. Потім, при бажанні, повертаються, якщо знаходять час. В моєму колективі є люди від 16 років і до 50. Дехто танцює більше 20 років і не залишає танці. Якщо це заняття подобається - то воно дійсно подобається. В нас досить різновікові групи.

Аліна Безугла: - По скільки годин і скільки разів в тиждень ви займаєтесь?

Сергій Педан: - Є 2 групи, які тричі в неділю відвідують репетиції, що тривають 3-4 години. Наш ансамбль – це ансамбль при Хмельницькому державному центрі естетичного виховання учнівської молоді. Він був створений у 1975 році на базі управління профтехосвіти. Тому в нас є учні, є викладачі училищ наших, ліцеїв. Основу ансамблю складають саме ці люди. І є випускники. В мене на заняттях практикуються інноваційні методи. Є дуже багато записів відео, для того, щоб постійно аналізувати виступи. І коли до нас приходить молодь, я віддаю касету в руки, і кажу так: «Ти сьогодні прийшов танцювати, а програму ти мав знати ще вчора». Це професійний підхід. Якщо діти приходять зі студії - це набагато легше, тому що вони частину цих номерів знають. На сьогоднішній день кількість учасників колективу близько 30.

Аліна Безугла: - Коли колектив здійснює подорожі в іншу країну, чи не має в учасників проблем з виїздом? Тому що є навчання, робота, а це все досить обмежує. Чи вдається у повному складі подорожувати?

Сергій Педан: - Це зараз нагальна проблема. Багато людей працює, навантаження дуже велике. І у школах, і в університеті, і в училищах технічних.

Аліна Безугла: Ви - суворий керівник?

Сергій Педан: - Я думаю, що недостатньо суворий. Мені здається, що я більш лояльний.

Аліна Безугла: - Як ви відноситесь до танцювальних шоу?

Сергій Педан: - Нормально. Якщо ви пам’ятаєте, між іншим, два роки назад був проект «Майданс». Я мав приймати участь, відвідував репетиції, але так вийшло, що не зміг поїхати до Києва. Багато в чому успіх шоу залежить від постановника та від музичного оформлення, костюмів. Коли відбувалися репетиції – зал був повний. Ті телевізійні шоу, які проводяться зараз, дозволяють виявити таланти, які раніше не були явними. В нас є самородки, які дійсно варті того.

Аліна Безугла: - Наскільки важливим є питання конкуренції між танцівниками?

Сергій Педан: - В мене «жива» конкуренція. І це нормально. Тому, що хто встане в першу лінію, це треба ще подивитись. В нас конкуренція виявляться саме таким чином. На фестивалях чи конкурсах, які ми відвідуємо, ми опиняємось в числі перших.

Аліна Безугла: - У яких країнах вам подобається виступати більше всього?

Сергій Педан: - Якщо казати про глядача, то все ж таки це Іспанія. Немає країни в Європі, де б ми не були, хіба що це Англія та Норвегія. Були в Ірландії, Бельгії, Франції, Данії, Іспанії, Португалії, Італії, Греції, Німеччині, Польщі, Болгарії, Фінляндії, Канаді, країнах Африки - Гвінеї-Бісау, Сьєрра-Леоне, Бенін, Конго, Анголі.

Я можу похвастатись, що у свій час на наших концертах побували посол України в Іспанії, посол України в Франції, посол України в Бельгії, посол України в Голландії. Позаминулого року ми були в Бельгії, приїхав посол з віце-аташе, вони були вражені гала-концертом і тим, що такі подорожі ми здійснюємо за свій рахунок. Нам на це коштів не виділяють. Якщо посол України в Бельгії каже, що ви – народна дипломатія, то це багато означає. В мене, напевно, десь сотня запрошень на сьогоднішній день. Запрошують у Бразилію, Корею, Китай, Європу. Нас запрошують, тому що прагнуть бачити престижні та гарні колективи. У цей раз на фестивалі в Іспанії, ми бачили професійний колектив з Грузії. Нас запрошували на до них. Ми взагалі з багатьма колективами дружимо. Кожен рік робимо 3-4 виїзди. Через 2 роки колективу буде вже 40 років, за цей час було дуже багато концертів та виступів у рамках фестивалю. На таких заходах не завжди можна виступати 2 відділення. Це може тривати 20 -30 хвилин, може годину. У нас з містом Валенсією дуже тісні відносини, тому що десь років 10 назад вперше попали у Валенсію, і за цей час ми були там на фестивалях 8 разів. А років 20 назад, ми декілька раз бували в Баку, Ленінграді, Москві, Тамбові.

Аліна Безугла: Україною часто подорожуєте та виступаєте?

Сергій Педан: - Раніше такі подорожі відбувалися частіше. Ми бували у Львові, Тернополі, Вінниці, Житомирі, Києві. У свій час у нас в Україні відбулося з’єднання класичного танцю і народного танцю. І тому з’явились такі колективи, як ансамбль Вірського, ансамбль Моїсеєва. Коли Моісеєв приїжджав і у нього був концерт, ми відкривали програму. Люди задоволені тим що ми зберігаємо, те що є. Тому що за декілька років пропало багато колективів. Всі танці, які є в мене, вони записані на відео. Тобто проблеми немає, взяти відео, і цей танець зберегти. У багатьох районних центрах Хмельниччини були колективи, яких нажаль, вже не має.

Аліна Безугла: - Де в Хмельницькому можна побачити ваші виступи?

Сергій Педан: Коли відбуваються заходи, присвячені святу 8 березня, Дню перемоги, Дню міста, частково можна побачити нашу програму. В минулому році ми виступали на стадіоні на святкуванні Дня міста. З оркестром УМВС, яким керує заслужений артист України Сергій Рабійчук, вже 4 рази були за кордоном на престижних фестивалях військової музики. І в нас є своєрідна програма. Наша загальна програма 20-25 хвилин. Ми вперше, в минулому році, зробили дефіле на стадіоні, після того, як пройшла колона. На сцені було п’ять духових оркестрів: посередині ми танцювали «гопак», а з боків танцювало ще чотири дитячих колективи. Стадіон був повністю заповнений. Ми виступаємо в школах, училищах, якщо проводиться якийсь захід у місті чи області, то ми також приймаємо в ньому участь. Завдяки директору театру Демчуку Петру Івановичу у нас налагоджені тісні зв’язки з Хмельницьким академічним музично-драматичним театром ім. М. Старицького, з яким ми маємо спільні проекти.

Аліна Безугла: У складі вашого колективу танцюють ваші друзі чи родичі?

Сергій Педан: Танцюють. Причому, за стільки років, за скільки існує колектив, не менше, ніж 100 дітей я завів до наших студій. Вони перейшли до основного складу нашого ансамблю. І похресник мій танцював, і два моїх сини - Саша Педан і Віталік Педан танцювали. З 5 і до 18-20 років. В мене досить творча родина. Також до танців долучилось багато друзів. Багато наших випускників зараз працюють у професійних колективах. Якщо є така можливість, бажання у людини танцювати професійно, вона приходить на кастинг, якщо проходження є успішним, то її беруть до себе у Київ чи у Севастополь в ансамбль танцю чорноморського флоту або в наші «Козаки Поділля».

Аліна Безугла: - Чи є у вас улюблена телевізійна програма?

Сергій Педан: - Я багато чого дивлюсь по телебаченню. Не так багато, як хотілось би. Тому що репетиції займають багато часу. Подобалась передача «Підйом», яку вів мій син. То - була передача. Зараз по аналогії на нашому телебаченні є «Ранок на Поділлі». Мене туди запрошували. І слава Богу, що така передача є! Багато хто каже, що коли Саша Педан, Сергій Притула і Ольга Фреймут вели «Підйом» це було дійсно цікаво.

Аліна Безугла: Можна було прокидатися з ранку і одразу дивитися цікаву програму.

Сергій Педан: - Так, вмикаєш телевізор і не жалкуєш. Зараз, нажаль, не знаю, чи є така програма, яка б мене зацікавила. А танцювальні шоу я всі дивлюсь. Вони допомагають виявити таланти - є дуже сильні дівчата та хлопці. На жаль, зараз в Україні мало фестивалів, які б пропагували наше українське мистецтво. Хоча ту постановку, те здоров’я, яке дають народні танці, я не порівняю ні з чим. Ми працюємо на основі класичного танцю. Наш урок починається у станка. Працюємо над постановкою голови, рук, ніг, і так далі. А потім вже дві години займаємось народними танцями. Багатьом рекомендують займатися народними танцями, тому що там є основи класики. Це дуже багато чого дає людині. Танці стають частиною життя.

Аліна Безугла: - Ви б хотіли, щоб у нас в Хмельницькому проводились міжнародні фестивалі, на які б можна було запросити іноземні колективи?

Сергій Педан: - Хотілося б цього, але для проведення фестивалю потрібні дуже великі кошти. Можу навести один приклад. Роки 4 назад на День міста, я особисто запросив колектив з Іспанії. Приїхало 27 чоловік. Був зам губернатора, 2 мери і 27 чоловік танцюристів. Це була їхня перша подорож до нас. Були в нас колективи з Польщі та Болгарії, але іспанських колективів не пам’ятаю. Вони прилетіли літаком, я їх зустрів, ми їх поселили. Вони показували цікаву програму.

Аліна Безугла: Наскільки важливо знати декілька іноземних мов при подорожах за кордон?

Сергій Педан: На сьогоднішній день, достатньо знання англійської. Я трошки володію французькою, трошки іспанською. Раніше ми їздили з перекладачами, зараз років 6 чи 7 я вже перекладачів не беру.

У 2015 році народний аматорський ансамбль танцю «Поділля» буде святкувати своє 40-річчя. За роки діяльності колектив дав більше 2500 концертів, брав участь в культурних програмах Олімпійських ігор (1980) у Москві, XII Всесвітньому фестивалі молоді та студентів (1985). Декілька разів колектив приймав участь у передачі Всесоюзного Центрального телебачення «Шире круг», його учасники виступали на арені Московського «Олімпійського комплексу» разом із такими знаменитостями, як Алексій Глизін, Олександр Сєров, музичною групою «Браво», Михайлом Євдокимовим, Ілоною Броневіцкою та багатьма іншими. Двічі – у 2003 та 2007 роках ансамбль ставав переможцем Всеукраїнського конкурсу-фестивалю з хореографії ім. П. Вірського, у 1987 році виступав у Парижі у штаб-квартирі ЮНЕСКО, де були присутні посли з двадцяти країн. І це – лише невелика доля творчих здобутків колективу «Поділля» та його художнього керівника Сергія Педана. Зараз у дітей віком від 5 років та у дорослих (16-18 років) є унікальна можливість долучитися до основного складу колективу «Поділля» та зробити танці – частиною свого життя. Моб. т. : 0677710690.
Share this article :

1 комментарий:

  1. Дуже приємно дізнатись на сторінках блогу, про ґрунтовні успіхи та здобутки наших міських танцювальних колективів. Які виконують народні українські танці та є одним із джерел української культури в світі.W.S.

    ОтветитьУдалить

 
Support : Creating Website | Johny Template | Mas Template
Copyright © 2011. Alina Vozna. Photography and impressions - All Rights Reserved
Template Created by Creating Website Inspired by Sportapolis Shape5.com
Proudly powered by Blogger